Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в с.Новинки Володимирської області РФСР
Військова освіта – закінчив у 1986 році Московське вища загальновійськове командне училище.
На військовій службі з 1986 року, коли після училища став командиром мотострілецького взводу Радянської Армії.
З 1993 року Олександр Сирський командував мотострілецьким батальйоном 6 дивізії Національної гвардії України у Чугуєві, згодом очолив полк цієї дивізії.
На початку 2000-х років Сирський командував 72 механізованою дивізією у місті Біла Церква. Здобув звання генерал-майора у 2009 році.
Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ та був залучений до співпраці з НАТО.
Так, у листопаді того ж року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі НАТО обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів Альянсу.
5 грудня 2016 року Порошенко присвоїв Сирському звання генерал-лейтенанта.
У 2017 році Олександра Сирського було призначено президентом України Порошенком керівником АТО на Донбасі – у Донецькій та Луганській областях України, де йшла боротьба офіційної української влади з проросійськими сепаратистськими анклавами т.зв. “ДНР” та “ЛНР”
6 травня 2019 року Сирський повністю перейшов на штабну роботу і чинним президентом був призначений командувачем Об’єднаного Оперативного Штабу ЗСУ.
Після перемоги на виборах Президента Олександра Сирського було звільнено з посади командувача Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ та 5 серпня 2019 року призначено командувачем Сухопутних військ України.
23 серпня 2020 року Сирському було надано звання генерал-полковника.
У лютому-березні 2022 року після початку російського вторгнення керував обороною Києва. За успішну оборону Києва було нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. 5 квітня 2022 року йому надано звання Герой України.
У вересні 2022 року Олександр Сирський керував операціями ЗСУ у Харківській області, організовував наступ на Балаклію, Куп’янськ та Ізюм.
Особисте життя Олександра Сирського
Одружений. Дружина – Тамара Харченко. Є син Олександр.
Має земельну ділянку під Білою Церквою (з 2016 року) та службовою квартирою у Києві (з 2018 року). У 2017 році купив седан Renault Megane за 23 тисячі доларів.
Нагороди Олександра Сирського
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022 р.) – за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України
- Хрест бойових заслуг (27 липня 2022 року) – За визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі
- Орден Богдана Хмельницького II ступеня (18 березня 2022 року)
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (14 березня 2015)
Зайняв посаду Головнокомандувача 8 лютого 2024 року згідно з указом Володимира Зеленського після відставки попередника на посаді головнокомандувача – Валерія Залужного
Останній був відоміший і попалярніший в українській армії та українському суспільстві. Відставку Валерія Залужного сприйняли в Україні неоднозначно і оцінювали швидше в негативному світлі.
Олександр Сирський був непомітнішим у медійному плані і через це в українському суспільстві немає певної позиції щодо нового головнокомандувача.
Однак зазначають, що під час оборони Києва та відбиття там російської агресії Сирський показав себе як рішучий і вольовий командир ЗСУ.
Відставка Валерія Залужного була пов’язана із кількома обставинами. Це звичайно наслідки невдалого загалом контрнаступу 2023 року, яке проводилося під командуванням Залужного.
Крім того, надмірне (на думку АП) зростання популярності попереднього командувача зіграло недобру роль в очах Зеленського.
Якщо порівнювати двох цих головнокомандувачів, то Залужний молодший – він 1973 року народження і йому 50 років у той час як Сирський 1965 року народження і йому 58 років.
За плечима у Сирського навчання у радянському військовому училищі чого немає у більш молодшого Залужного
Також зазначають, що у Залужного більше амбіцій політичного плану, ніж у Сирського. Можливо остання обставина і слугувала тригером для звільнення попереднього командувача військ.