Повітряна провокація без наслідків
Нещодавній інцидент із вторгненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі продемонстрував тривожну тенденцію. Замість негайної і рішучої відповіді, яка б чітко позначила «червоні лінії», офіційна Варшава та її союзники знову вдалися до звичних формулювань про «глибоку занепокоєність» та «неприпустимість порушення міжнародного права». У відповідь пролунали обіцянки посилити ППО, перемістити додаткові підрозділи на кордон з Білоруссю, надіслати кілька французьких винищувачів Rafale чи американських F-16. Але жодного кроку, здатного реально відлякати Кремль, так і не зроблено.
Втрата моменту для стримування
Польща могла б використати цей інцидент для демонстрації сили:
- Закриття сухопутного кордону з Калінінградом – сигнал, що порушення не залишаться без економічних і політичних наслідків.
- Висилка російського посла – пряме дипломатичне попередження.
- Удари по місцях старту БПЛА – як мінімум демонстрація готовності до симетричної відповіді.
Натомість офіційна реакція звелася до оборонної позиції та риторики. НАТО пообіцяло додаткові патрулі у небі, а польські військові пересунули близько 40 тисяч бійців ближче до білоруського кордону. Проте це лише зміцнює оборону, а не карає за напад.
Небезпечний сигнал Кремлю
Для Москви така поведінка – це запрошення до нових експериментів. Сьогодні це дрон, завтра – ракета «з заблуканим курсом», нібито спрямована на українське озброєння, але впала на польській території. Чи зможе НАТО пояснити громадянам, що «нічого страшного не сталося, бо російський чобіт не ступив на землю Польщі»?
Кожна нерішуча реакція стає підтвердженням для Кремля, що ризик ескалації для нього мінімальний. Коли агресор не отримує бодай адекватної відповіді, він сприймає це як слабкість, а слабкість – найкращий стимул для нових провокацій.
Чому м’якість небезпечніша за ризик
Історія ХХ століття вже навчала Європу, що поступки агресору лише розпалюють його апетити. Сьогодні ж НАТО фактично відтворює сценарій «обережної стриманості», який дозволяє Росії перевіряти межі дозволеного. Без чітких і жорстких дій – дипломатичних, економічних, а у разі потреби й військових – польський інцидент стане не винятком, а прологом до нових викликів.
Вторгнення російських БПЛА у повітряний простір Польщі – це не лише порушення кордонів, а тест на рішучість Заходу. Поки відповіддю залишаються «традиційні занепокоєння», агресор отримує головне – впевненість у власній безкарності. І чим довше світ зволікає з адекватною реакцією, тим ближче момент, коли наступний удар уже не вдасться списати на «технічну помилку».
Реакція США та позиція Вашингтона
Сполучені Штати публічно заявили про підтримку своїх союзників по НАТО, намагаючись зберегти єдність блоку на тлі провокацій Москви. В.о. посла США в ООН Дороті Шей під час засідання Радбезу наголосила, що Вашингтон «підтримує своїх союзників по НАТО в умовах цих тривожних порушень повітряного простору». Її слова пролунали як спроба заспокоїти європейських партнерів після неоднозначної заяви президента США Дональда Трампа, який днем раніше припустив, що вторгнення російських БПЛА в Польщу «могло бути помилкою».
Шей підкреслила, що такі дії Росії, а також нова хвиля бомбардувань України після зустрічі Трампа з Владіміром Путіним на Алясці, демонструють «величезну неповагу до добросовісних зусиль США з припинення цього конфлікту». Дипломатка зауважила, що російська сторона навмисно чи ні, але зухвало порушує повітряний простір союзника США, чим ставить під сумнів саму ідею мирних переговорів.
США разом із низкою західних держав приєдналися до спільної заяви, у якій звинуватили Москву у порушенні міжнародного права та Статуту ООН, закликавши Кремль припинити війну проти України й утриматися від подальших провокацій. Документ підтримали 43 країни, що засвідчило широке міжнародне засудження інциденту.
Представник польського Сейму Марцін Босацький, виступаючи в Радбезі ООН, підкріпив позицію союзників фотодоказами: на уламках збитого безпілотника чітко видно російські написи. «Ми знаємо, і я повторюю, ми знаємо, що це не була помилка», — наголосив депутат. Росія ж наполягає, що її удар був спрямований лише по українській території та не мав на меті вражати об’єкти в Польщі.
Ця подвійність у сигналах зі США – жорстка риторика дипломатів та обережні висловлювання президента – лише підсилює відчуття невизначеності серед союзників і дає Москві ще одну шпарину для маневру та подальших провокацій.
