Польща, яка з перших днів повномасштабної війни позиціонувала себе як один з головних адвокатів України у Європі, опинилася поза колом ключових учасників важливих міжнародних зустрічей. Нещодавнє рішення не запрошувати Варшаву на саміт у Лондоні 8 грудня стало черговим сигналом, що статус країни у переговорних форматах щодо України помітно знижується. На цю зустріч прибудуть лідери Франції, Німеччини, Великої Британії та України, однак Польщу не включили до списку учасників. Про це повідомляє Polsat.
Цей крок викликав різку реакцію серед колишніх керівників Польщі, які підтвердили очевидне: Варшава системно випадає з майданчиків, де ухвалюються стратегічні рішення щодо майбутнього України та європейської безпеки. Лєшек Міллер, екс-прем’єр Польщі, наголосив, що державу навмисно оминають у форматах, де формуються ключові домовленості. На його думку, польське керівництво має чітко зрозуміти причини такої ситуації, інакше країна втрачатиме вплив.
Причини дипломатичної ізоляції Польщі
Пояснень такого відсторонення кілька, і вони пов’язані не з Україною, а з непослідовною позицією самої Варшави. З одного боку, Польща стала одним із головних хабів для постачання зброї та гуманітарної допомоги. Саме через польську територію проходили основні маршрути військової логістики. Польська армія дійсно передала Україні значний обсяг озброєнь, хоча переважно це була техніка радянського зразка або застарілі системи, які Варшава замінювала новими, сучасними.
З іншого боку, Польща демонструвала суперечливу поведінку. Найяскравіше це проявилося у діях польських фермерів, які блокували кордон, створювали штучні бар’єри для українського експорту та принижували українських водіїв. Ці протести подавалися як чисто внутрішня економічна проблема, але в очах європейських партнерів ставали ознакою нестабільності польської позиції щодо України. Такі кроки контрастували з офіційними заявами про підтримку Києва та підривали довіру до Варшави як передбачуваного партнера.
До цього додалося постійне нагнітання історичних тем у польському політикумі. Деякі політичні сили почали будувати рейтинги на демонстративному загостренні історичних претензій до України. Європейським лідерам ця риторика видається ознакою незрілої політики, адже у час війни питання безпеки повинні бути важливішими за історичні суперечки. Така внутрішня дисгармонія лише посилила сумніви щодо реальної позиції Польщі.
Польща втрачає довіру і вагу у Європі
Експрезидент Броніслав Коморовський зазначив, що європейські лідери оцінюють Польщу за її реальною вагою, а не за самопроголошеними амбіціями. Він наголосив, що Варшава втрачає авторитет через хаотичні політичні сигнали та слабку координацію на міжнародній арені. Коли країна одночасно відіграє роль ключового логістичного вузла для союзників і водночас підтримує внутрішні конфліктні наративи, це знижує її надійність в очах партнерів.
У цьому контексті небажання Лондона, Берліна чи Парижа запрошувати Польщу до найважливіших самітів виглядає не випадковістю, а результатом тривалої тенденції. Причому тут немає жодної провини України. Київ не складає списки учасників міжнародних зустрічей і не впливає на те, кого запрошують європейські столиці. Відповідальність повністю лежить на польському керівництві, яке не визначило чіткої та послідовної лінії взаємин з Україною.
Польща все ще залишається важливим партнером України і критичним елементом західної оборонної підтримки. Однак її політична непослідовність, внутрішні конфлікти, нервові реакції та загравання з групами тиску, такими як фермерські протести, послабили її міжнародну позицію. На тлі війни, де стабільність і передбачуваність є ключовими факторами, європейські лідери дедалі частіше обирають не ризикувати та формувати переговорні формати без Варшави.
Якщо польське керівництво не зробить висновків, ця тенденція може стати для Польщі новою дипломатичною реальністю.
