Українці з усіх куточків країни поділилися своїми думками про Польщу та поляків у дослідженні, яке провела українська компанія Info Sapiens за замовленням Центру Міерошевського. Опитування, яке включало 1008 учасників, було проведено за допомогою методу CATI (телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера) у листопаді поточного року.
В 2024 році тільки 41% українців виявили позитивне ставлення до Польщі (4% – дуже позитивно, 37% – позитивно). Для порівняння, у 2023 році цей показник був 67%, а в 2022 році – 83%. Таким чином, протягом двох років спостерігається зниження на 42 відсоткових пункти.
Загалом, 34% опитаних вважають, що серйозних проблем у відносинах не існує. Проте значна кількість респондентів зазначила конфлікти, пов’язані з історичними подіями (Волинська трагедія – 19%, Степан Бандера – 6%). Економічні питання та блокада кордону зібрали 29%.
До речі – в Польщі українці активно засновують власний бізнес
Експерти закликають до обережного аналізу ситуації. Доктор Лукаш Адамський підкреслює, що уникнення поспішних узагальнень та вдосконалення комунікації між країнами є вирішальними для подолання кризи довіри.
Доктор Агнешка Бриц наголошує на значенні урахування емоційного контексту українців та впливі історичних травм на сучасне сприйняття подій. Вона також рекомендує польському уряду збільшити співпрацю з аграріями для запобігання конфліктам. Незважаючи на зменшення позитивного ставлення, є шанс відновити довіру. Спільні ініціативи у вирішенні економічних, комунікаційних та історичних проблем можуть сприяти зміцненню партнерства між Україною та Польщею в складні часи.
Волинська трагедія
Волинська трагедія — це серія масових убивств цивільного польського населення на Волині, яка відбулася в період 1943–1944 років під час Другої світової війни. Трагедія залишається однією з найбільш складних і болісних сторінок у відносинах між Україною та Польщею.
В тему – Поляки на шляху України до ЕС будуть шантажувати її Волинською трагедією
Причини Волинської трагедії
В основі трагедії лежить низка історичних, політичних та етнічних факторів:
- Історичне підґрунтя польсько-українського конфлікту:
- Польська колонізація: У міжвоєнний період Волинь входила до складу Польщі (1921–1939). Політика “полонізації” та асиміляції українського населення викликала невдоволення серед українців.
- Земельні суперечки та соціальна нерівність: Більшість земель належала польським землевласникам, тоді як українці переважно були бідними селянами.
- Друга світова війна та окупація:
- Німецька окупація створила “вакуум влади”, в якому посилилися конфлікти між етнічними групами.
- Зміна контролю території (спочатку радянська окупація, потім німецька) посилила ворожнечу і породила атмосферу беззаконня.
- Націоналістичні ідеї:
- Українська повстанська армія (УПА), що прагнула створення незалежної України, вбачала в поляках перешкоду на шляху до цього.
- Поляки, у свою чергу, не відмовлялися від претензій на ці території. Це підживлювало взаємну ненависть.
- Ескалація насильства:
- Початкові акції українців проти польських сіл супроводжувалися жорстокими відплатами з боку польської Армії Крайової та інших формувань.
- Насильство набуло форми етнічної чистки — обидві сторони діяли з винятковою жорстокістю.
Події Волинської трагедії
- Кульмінація насильства припадає на липень 1943 року, коли українські повстанці організовано атакували десятки польських сіл на Волині, винищуючи польське населення.
- За різними оцінками, загинуло від 40 до 60 тисяч поляків, включно з жінками, дітьми та літніми людьми.
- Польські партизанські загони відповідали аналогічними акціями проти українських сіл, жертвами яких стали близько 10–20 тисяч українців.
Це цікаво – Юзеф Пілсудський та його історичний портрет на фоні Польщі
Сучасні оцінки та вплив на відносини Польщі та України
- Позиція Польщі:
Польська сторона розглядає події як геноцид польського населення, вчинений українськими націоналістами. - Позиція України:
Україна визнає трагедію як спільну польсько-українську трагедію в контексті Другої світової війни. Наголошується на складності обставин і взаємному насильстві. - Сучасні виклики:
Волинська трагедія залишається важким питанням у відносинах двох країн. Політичні сили обох сторін іноді використовують цю тему для розпалювання націоналістичних настроїв. - Пошук примирення:
Незважаючи на суперечності, обидві країни прагнуть до історичного примирення, заснованого на визнанні трагедії, співчутті жертвам і взаємному прощенні.
Волинська трагедія — це приклад того, як етнічний та політичний конфлікт в умовах війни призводить до масових трагедій. Сьогодні важливо пам’ятати уроки минулого та спільно працювати над відновленням довіри між народами України та Польщі.
