У березні 2025 року Польща відзначить вісім років із моменту, коли була введена поступова заборона на торгівлю в неділю, яка суттєво вплинула на роздрібний сектор. Вона змінила роботу великих мереж, зокрема Biedronka, Lidl, Kaufland та інших супермаркетів, що були змушені коригувати графіки та переглядати бізнес-моделі. Така політика стала однією з найпомітніших соціально-економічних реформ у країні та до сьогодні викликає активні обговорення як у Польщі, так і за її межами.
З моменту запровадження в березні 2018 року польський уряд поступово обмежував роботу магазинів у неділю. Спочатку магазини могли працювати у першу та останню неділю місяця, у 2019 році — лише в останню неділю. Потім, з 2020 до 2024 року, залишилося сім торгових неділь на рік: по одній у січні, квітні, червні та серпні, а також перед Великоднем та дві перед Різдвом. Однак уже у 2024 році правила знову змінилися — додали третю торгову неділю в грудні, щоб полегшити передсвятковий попит.
Запровадження обмежень було результатом політичного компромісу між урядом, профспілками та католицькими організаціями. Головна ідея полягала в тому, щоб захистити працівників рітейлу, які часто працювали без вихідних, та дати їм гарантований день відпочинку. Значну роль відіграли й культурні фактори: Польща, як і низка інших європейських країн, мала прагнення повернути неділі традиційній ролі дня для сімейного та релігійного життя. Окремо це рішення аргументували бажанням підтримати малий бізнес, адже локальні магазини отримували шанс утримати частину клієнтів у недільні дні, коли великі мережі зачинені.
Позитивні наслідки реформи відзначалися перш за все серед працівників. Вони отримали відпочинок, кращий баланс між роботою та особистим життям і передбачуваніший графік. Деякі соціальні дослідження підтверджували, що поляки стали більше проводити часу з сім’ями, а темп недільного життя сповільнився.
Втім, рішення мало й негативні наслідки. У суботу ввечері магазини у великих містах ставали переповненими, утворювалися черги, а покупці часто влаштовували «суботні штурми» супермаркетів. Малі магазини, що працювали в неділю, нерідко підвищували ціни, користуючись відсутністю конкуренції. До того ж великі мережі почали шукати легальні способи обійти обмеження — наприклад, реєструючи себе як поштових операторів або пункти видачі, що викликало дискусії та суперечки.
Політичний рух Polska 2050 пропонує частково повернутися до старої, більш м’якої моделі. Зокрема, йдеться про відкриття магазинів у дві неділі на місяць, а також про запровадження подвійної оплати праці за недільну зміну й обов’язкового вихідного дня, який працівник мав би отримувати протягом шести днів до або після роботи в неділю. Такий підхід покликаний врахувати інтереси покупців, зберегти права працівників та не паралізувати роботу рітейлу.
Питання про те, чи могла б Україна запровадити подібні обмеження, є складним. Українське суспільство наразі не має чіткого запиту на обмеження роботи супермаркетів у неділю. Українці звикли до гнучких графіків, а багато людей роблять покупки саме у вихідні. Бізнес також може зазнати збитків, адже мережі забезпечують велику кількість робочих місць. Малий бізнес теоретично виграв би від такого рішення, але це не компенсує економічного ефекту у масштабах країни. До того ж в умовах війни та нестабільності обмеження торгових днів могли б створити додаткову напругу в логістиці та забезпеченні регіонів.
Хоча польський досвід цікавий як соціальна реформа, Україні знадобиться час, стабільність та широка суспільна дискусія, щоб визначити, чи потрібні нашій країні такі зміни. Польща вводила їх у мирний час і в умовах економічного зростання, а українські реалії поки що суттєво відрізняються.
Утім, після перемоги та повернення до стабільного розвитку українське суспільство, можливо, знову повернеться до цього питання та зможе обговорити його без поспіху й під тиском зовнішніх обставин.
