1 березня у Польщі відзначають День пам’яті проклятих солдатів — офіційне державне свято, присвячене вшануванню польських антикомуністичних підпільників, які боролися з радянським режимом після Другої світової війни.
Історія встановлення свята
Термін “прокляті” або “незламні солдати” відноситься до підрозділів польського підпілля, які у 1944-1956 роках не прийняли комуністичний лад, що встановився в Польщі після війни. Вони продовжували збройний спротив проти радянської окупації та місцевого комуністичного уряду, що діяв під контролем СРСР. Після війни велика частина цих підрозділів, які раніше боролися проти нацистської Німеччини, перейшла в підпілля та розпочала боротьбу проти спецслужб СРСР і підконтрольних їм польських силових структур.
Офіційне визнання заслуг антикомуністичного підпілля відбулося у 2011 році, коли в Польщі на державному рівні було встановлено День пам’яті проклятих солдатів. Дата 1 березня обрана невипадково — саме цього дня у 1951 році було виконано смертний вирок щодо останніх командирів Товариства “Свобода і незалежність”. Ініціатором закону про вшанування проклятих солдатів став президент Лех Качинський у 2010 році.
До речі – коли почалася війна в Україні
Контроверсійність постатей проклятих солдатів
Попри державне визнання, тема “проклятих солдатів” залишається суперечливою. Польське підпілля часів післявоєнної боротьби не тільки чинило спротив радянській окупації, але й було причетне до насильницьких дій проти мирного населення. На Підляшші, зокрема, зберігається пам’ять про жертв польських націоналістичних угруповань, які проводили каральні операції в українських та білоруських селах.
Одним із найбільш суперечливих командирів був Ромуальд Райс “Бурий”. Взимку 1946 року його підрозділи Національного військового об’єднання здійснили пацифікацію православних сіл Залішани, Вілька-Ваганівська, Зані, Шпаки і Коньцовізна, а також стратили 30 фурманів поблизу села Пухали-Старі. Внаслідок цих акцій загинуло 79 мешканців регіону, серед яких були жінки та діти. У 2005 році Інститут національної пам’яті Польщі заявив, що ці дії мають ознаки геноциду.
Сучасні дискусії та реакція суспільства
Глорифікація “Бурого” та інших спірних фігур викликає спротив серед представників меншин та правозахисників. Так, у 2018 році мерія Гайнівки (Підляське воєводство) виступила проти проведення щорічного маршу на честь проклятих солдатів, зокрема через вшанування Райса. Влада міста заявила, що такі заходи загрожують міжнаціональним відносинам та можуть сприйматися як провокація.
В тему – Бачення безпеки Польщі: Позиція президента Анджея Дуди
Проти проведення гайнівського маршу виступили і громадські активісти, зокрема ініціатива Obywatele RP. Їхній протест свідчить про те, що історія проклятих солдатів залишається неоднозначною для польського суспільства, а питання їхнього вшанування продовжує викликати дискусії.
День пам’яті проклятих солдатів — це важлива дата в історії Польщі, що символізує боротьбу з тоталітаризмом. Водночас, суперечливі сторінки діяльності польського підпілля викликають дискусії та змушують переосмислювати історичну пам’ять. Для багатьох прокляті солдати є героями, які боролися за незалежність Польщі, для інших — це символ насильства та трагедій мирного населення. Тому історична оцінка цих подій залишається відкритою для подальших досліджень та громадських обговорень.
